Просто зараз ваш мозок і нервова система займаються осмисленням цього речення — і це лише один із прикладів того, наскільки мозок важливий для вашого життя як наяву, так і уві сні. Коли ви це читаєте, нервові клітини у ваших очах реагують на окреслення букв і передають інформацію від очей до мозку. (Для читачів шрифту Брайля нервові закінчення в пальцях відправляють подібну інформацію від шкіри через спинний мозок до головного мозку). Близько чверті вашого мозку бере участь в обробці зорової інформації. Це більше, ніж для будь-яке іншого органу чуття. Як відбувається процес читання та багато інших функцій мозку — тема інтенсивного дослідження нейронауковців.
Фундаментальні принципи, які варто знати про мозок і нервову систему, найскладнішу живу структуру, відому у Всесвіті.
⚫️ Мозок — найскладніший орган тіла.
- У людському мозку до ста мільярдів нейронів, і всі вони використовуються.
- Кожен нейрон спілкується з багатьма іншими нейронами, утворюючи зв’язки і обмінюючись інформацією.
- Правильне функціонування нервової системи передбачає скоординовану дію нейронів у багатьох частинах мозку.
- Нервова система сама впливає і зазнає впливу від усіх інших систем організму (наприклад, серцево-судинної, ендокринної, травної й імунної).
- Складна людська нервова система еволюціонувала з простішої.
- У різних випадках цей складний орган може неправильно працювати, і це призводить до хвороб, які мають величезний соціальний та економічний вплив.
⚫️ Нейрони спілкуються за допомогою як електричних, так і хімічних сигналів.
- Сенсорні стимули перетворюються на електричні сигнали.
- Потенціал дії — це електричний сигнал, що поширюється по нейронах.
- Синапси — це хімічні або електричні з’єднання, через які проходить електричний сигнал від нейронів до інших клітин.
- Електричні сигнали викликають скорочення м’язів і рухливість.
- Зміна активності синапса може посилити або послабити його функцію.
- Зв’язки між нейронами посилюються або послаблюються залежно від того, що робить людина: чи це фізичні вправи, чи вживання наркотиків, чи під дією стресу.
- Усі відчуття, думки й поведінка виникають внаслідок поєднання сигналів між нейронами.
⚫️ Генетично визначені зв’язки є основою нервової системи.
- Нейронні зв’язки утворюються генетичними програмами під час ембріонального розвитку і змінюються внаслідок взаємодії з внутрішнім і зовнішнім світом.
- Сенсорні зв’язки (зір, дотик, слух, нюх, смак) подають інформацію в нервову систему, у той час як моторні зв’язки передають інформацію м’язам і залозам.
- Найпростіші зв’язки в рефлексі, де сенсорний стимул безпосередньо викликає миттєву моторну реакцію.
- Складні реакції виникають тоді, коли мозок поєднує інформацію від багатьох нейронних зв’язків.
- Прості і складні взаємодії між нейронами відбуваються у часових масштабах від мілісекунд до кількох місяців.
- Мозок влаштований так, щоб розпізнавати чуття, викликати поведінку, зберігати й мати доступ до спогадів, які можуть тривати все життя.
⚫️ Життєвий досвід змінює нервову систему.
- Відмінності в генах і середовищі роблять мозок кожної істоти унікальним.
- Більшість нейронів формуються в період раннього розвитку й живуть упродовж усього життя.
- Деякі травми пошкоджують нервові клітини, але мозок часто відновлюється після таких уражень, стресу чи хвороби.
- Постійне тренування мозку фізичними й розумовими вправами допомагає підтримувати його структуру і функції — «зроби або згуби».
- Периферійні нейрони мають більшу здатність відрости після травми, ніж нейрони в головному чи спинному мозку.
- Загибель нейронів є природною складовою розвитку і старіння.
- Упродовж усього життя можуть народжуватись нові нейрони, це регулюється гормонами та досвідом.
⚫️ Інтелект виникає завдяки мисленню, плануванню й розв’язуванню мозком проблем.
- Мозок намагається зрозуміти світ через усю доступну інформацію, у тому числі чуття, емоції, інстинкти та накопичений досвід.
- Емоції виникають із ціннісних суджень, які робить наш мозок, і проявляються у вигляді почуттів — базових, як любов і гнів, і складніших, як співчуття й ненависть.
- Мозок вчиться з досвіду і прогнозує найкращих варіант того, як діяти у відповідь на теперішні чи майбутні виклики.
- Свідомість залежить від нормальної діяльності мозку.
⚫️ Мозок забезпечує можливість поширювати знання завдяки мові.
- Мова набувається в період раннього розвитку та сприяє обміну інформацією і творчому мисленню.
- Комунікація може створити та вирішити багато актуальних проблем, з якими зустрічається людство.
⚫️Мозок наділяє нас природною цікавістю зрозуміти, як влаштований цей світ.
- Нервова система може досліджуватися на багатьох рівнях — від складної поведінки, як-от мова або навчання, до взаємодій між окремими молекулами.
- Дослідження можуть дати нам знання про розум, інтелект, уяву і свідомість.
- Цікавість приводить нас до несподіваних і дивовижних відкриттів, які можуть принести користь людству.
⚫️ Фундаментальні відкриття сприяють здоровому способу життя та лікуванню хвороб.
- Експерименти на тваринах відіграють вирішальну роль у розумінні людського мозку й допомагають запобігти захворюванням, знайти нові методи лікування та сприяють здоровому способу життя.
- Дослідження на людях — важливий останній крок перед тим, як вводяться нові методи профілактики й лікування.
- Дослідження в галузі нейронауки сприяли значного прогресу в лікуванні багатьох захворювань.
Оригінал: http://www.brainfacts.org/about-neuroscience/core-concepts/
Що важливо знати про мозок для навчання та розвитку нових звичок?
Людський мозок налічує близько 90 мільярдів нейронів. Щоб порахувати нейронні зв’язки — синапси, — ці мільярди треба множити ще на сотні тисяч, бо один нейрон утворює контакти з безліччю інших нейронів. Нова інформація записується в нових контактах, і це означає, що навчання фізично змінює наш мозок.
Як передається інформація від нейрона А до нейрона Б? Уявіть собі дядька, який перестрибує прірву між скелями. Синапс — це місце, де один нейрон контактує з іншим, і вони передають одне одному інформацію, яка наче перестрибує через щілинку; відростки нейронів приростають одне до одного й утворюють нові контакти. Здатність нейронів створювати нові зв’язки називається нейропластичністю.
Нейромедіатор — хімічна речовина, завдання якої — перестрибувати з одного нейрона на інший і передавати інформацію далі нейронною мережею. У нейронів, які лише час від часу між собою взаємодіють, електрична активність буде досить посередньою. Але якщо ті самі нейрони взаємодіятимуть регулярно, що й відбувається під час навчання (вивчаючи матеріал, ми повторюємо його не один, а кілька разів, звертаємось до нього, використовуємо його), цей контакт між ними теж розвиватиметься. Що більше ви залучаєте ті самі нейрони, то сильніші стають між ними контакти, ефективніше передається інформація між ними.
Наш мозок дуже прожерливий. Підтримувати існування всіх набутих контактів неефективно, особливо якщо ці контакти не використовуються. Ми залишаємо тільки ті гілки, які даватимуть плоди, а неефективні та шкідливі для дерева зрізаємо. Так само чинить і мозок. Утім під час навчання процес втрачання старих синапсів можна компенсувати утворенням нових.
Мозок хоче вчитися і має певні потреби. Задовольнивши їх, ми зробимо навчання ефективнішим. Так можна впливати на процес нейрогенезу — формування нових нейронів.
Що впливає на нейрогенез?
- Зниження калорійності раціону.
- Навчання — створення нових синапсів.
- Фізичні вправи.
- Секс.
- Режим згідно з хронотипом — правильне поєднання навчання й відпочинку.
- Деякі продукти: лосось (будь-яка жирна риба), волоські горіхи та броколі.
- Сон (це для лінивих).
Рівень активації мозку
Це стан кори головного мозку, до якої надходять імпульси-збудники із сітчастого утвору (структури в стовбурі мозку). Що більше чуттєвих сигналів — то вищий рівень активації. Наше життя балансує між фазами глибокого сну і гіперзбудження, а для ефективного навчання потрібен помірний рівень активації. Його можна збільшити за допомогою певних дій.
- Увімкнути ритмічну музику. Мозок засвоює ритм і збільшує частоту генерації імпульсів (це означає, що треба створити плейлисти з композиціями різної частоти).
- Використовувати кольори. Тепліші, яскравіші (червоний, жовтий, помаранчевий) підвищують рівень активації, холодніші й темніші (зелений, синій) його знижують.
- Зробити зарядку.
- Обрати винагороду. Та сама морква, яка діє на всіх людей. Коли ми обіцяємо собі, наприклад, «ще трохи почитаю, і вип’ю кави» — це працює.
- Зробити дихальні вправи. Щоб збільшити рівень активації, ми маємо дихати часто і глибоко, щоб зменшити — рідко і глибоко.
- Випити зеленого чаю. Кофеїн активує увагу, теїн знижує рівень тривожності й збалансовує потужну дію кофеїну.
Джерело: http://archive.chytomo.com/master-class/yak-aktivuvati-mozok-i-posiliti-uvagu
Тільки замисліться: наш характер, наші звички, наша особистість є лише набором стійких нейромереж, які ми в будь-яку мить можемо ослабити або зміцнити завдяки усвідомленому сприйняттю дійсності! Концентруючи увагу усвідомлено й вибірково на тому, чого хочемо досягти, ми створюємо нові нейронні мережі.
У книжці «Еволюція нашого мозку. Наука змінювати свідомість» Джо Діспенза ставить логічне запитання: якщо ми почнемо за допомогою мислення викликати в організмі певні негативні стани, то зрештою чи не стане цей аномальний стан нормою? Діспенза провів спеціальний експеримент для підтвердження можливостей нашої свідомості.
Люди з однієї групи протягом години щодня натискали на пружинний механізм тим самим пальцем. Люди з іншої групи мали тільки уявляти, що натискають. Унаслідок експерименту пальці людей з першої групи зміцніли на 30%, а з другої — на 22%. Такий вплив чисто уявної практики на фізичні параметри є результатом роботи нейронних мереж.
Джо Діспенза довів, що для мозку і нейронів немає жодної різниці між реальним і уявним досвідом. А отже, якщо ми приділяємо увагу негативним думкам, наш мозок сприймає їх як реальність і викликає відповідні зміни в тілі. Наприклад, хворобу, страх, депресію, сплеск агресії тощо.
Мозок та емоційний інтелект
Ще один висновок з досліджень Діспензи стосується наших емоцій. Стійкі нейронні мережі формують неусвідомлені патерни емоційної поведінки, тобто схильність до певних форм емоційного реагування. Своєю чергою це призводить до повторюваного досвіду в житті.
Ми наступаємо на ті самі граблі тільки тому, що не усвідомлюємо причини їхньої появи! А причина є простою — кожна емоція «відчувається» внаслідок викиду в тіло певного набору хімічних речовин (конкретної реакції), і наш організм просто стає «залежним» від цих хімічних сполук. Причина (тригер) — реакція (емоція). Усвідомивши цю залежність як фізіологічну залежність від хімічних речовин, ми можемо позбутися її.
За великим рахунком, ви добровільно обираєте, як почуватиcя. Найкраща порада для таких ситуацій — навчіться перемикати увагу на щось інше: природа, спорт, перегляд комедії… та що завгодно, здатне перемкнути вас. Різке перефокусування уваги дозволить послабити і «згасити» дію гормонів, що відповідають за негативний стан. Ця здатність називається нейропластичністю, про яку вже згадувалося на початку статті.
І що краще ви розвинете її, то легше вам буде керувати своїми реакціями. Це зрештою спричинить безліч змін у вашому сприйнятті зовнішнього світу і внутрішнього стану. Цей процес і називається еволюцією.
Отже, нові думки призводять до нового вибору, новий вибір веде до нової поведінки, нова поведінка веде до нового досвіду, новий досвід веде до нових емоцій, які разом з новою інформацією з навколишнього світу починають змінювати ваші гени епігенетично (тобто вдруге). А потім ці нові емоції починають викликати нові думки — і так ви розвиваєте самоповагу, впевненість у собі тощо. Таким чином ми можемо вдосконалити себе і, відповідно, змінити своє життя.
Ще раз:
нові думки ➡️ новий вибір ➡️ нова поведінка ➡️ новий досвід ➡️ нові емоції + нова інформація з навколишнього світу ➡️ змінюють гени.
Ще кілька важливих тез про мозок, які надихнуть вас задуматись про своє сьогодення.
📌Мозок реагує на кожну думку і не розуміє, де факт, а де фантазія. Саме тому люди, які надягають «рожеві окуляри», відчувають себе щасливішими, а організм сприймає плацебо як справжній фармацевтичний препарат.
📌Понад половина наших нинішніх думок — ті самі, що й учора. Ось тому песимістам так складно змінити своє сприйняття світу. Потрібно буквально «прочистити» мозок і змусити його частіше реагувати на позитив.
📌Будь-які думки перетворюються на життєвий досвід. Скажімо, якщо ви мрієте про поїздку в Лондон, то всюди бачитимете нагадування про це місто. Це називається ретикулярною формацією. Ось чому важливе планування — щоб ви зізналися собі у власних мріях. Мозок фокусуватиметься на тому, щоби вчасно розпізнавати для вас можливості досягнення своїх цілей.
📌Мозок у певному сенсі не відрізняється від м’язів: його теж треба тренувати. Для мозку корисні навчання, вправи на свіжому повітрі, правильне харчування, міцний сон, подорожі в нові місця, заняття новою діяльністю, ведення записів, танці.
📌Навіть коли ми спимо, мозок продовжує старанно працювати. Він обробляє все те, що ми сприймали впродовж дня всіма органами чуттів. Уві сні його активність ще вища, ніж удень.
📌Щоб у пам’яті зафіксувалися нові спогади, мозку треба позбутися старих. Добре, що ми самі можемо вирішити, що забувати, а що — ні. Для цього просто потрібно частіше використовувати інформацію, яку ми хочемо зберегти: практикувати іноземну мову, проглядати фото і проживати моменти…
📌Будь-яка діяльність змушує мозок генерувати нові нейронні зв’язки. Якщо ми думаємо, що не в змозі отримати підвищення, то із часом ця думка тільки зміцниться в свідомості. А ось якщо замінити твердження фразою «У мене все вийде», то мозок сам почне підкидати можливості для реалізації цієї мети.
