Оточуючі мають право нам не вірити, нас не любити, не розуміти і не погоджуватися з нами – це доведеться пережити. Проте можливість домовитися є завжди. Сімейний терапевт Світлана Ройз перераховує 11 правил діалогу, які допоможуть повернути контакт в спілкуванні з близькими, друзями і незнайомими людьми, які дотримуються протилежних вам поглядів.
Ми всі зараз проживаємо час, коли складно втриматися в рівновазі: контур безпеки порушений, кожен, хто дивиться або читає новини, – травмований. Ми постійно пірнаємо з емоції в емоцію і не можемо утримати в фокусі уваги найважливіше. На цьому фоні важко зберегти одне з найцінніших надбань людини – можливість бути в контакті, в стосунках з іншими людьми.
Дуже важливо зараз не знецінити відносини. Перше, що допомагає вийти з емоційного штопора, – раціоналізація та упорядкування. Для людей, які звикли жити почуттями, це цінний навик, який варто розвивати та з якого можна черпати ресурс.
1. Перед будь-яким контактом необхідно налаштовуватися, подібно до того, як налаштовують інструмент перед концертом. Займіть стійке положення – сядьте або встаньте так, щоб відчувати опору, рівновагу. Говоріть з дорослої позиції – тільки те, в чому впевнені і що для вас важливо, тримайте в голові те, заради чого ви вступили в діалог. Якщо є ймовірність, що вас будуть провокувати на емоції, – знайдіть точку перед очима або деталь одягу (або придумайте дотик), які будуть символізувати для вас стійкість і рівновагу.
2. Починаючи важку розмову з близькою людиною, скажіть вголос або про себе: «Я починаю говорити для того, щоб залишитися в контакті, щоб бути з тобою, а не для того, щоб сваритися». Пам'ятайте, що діалог ведеться не для того, щоб виграти бій, а для того, щоб синхронізувати позиції. При контакті з дитиною залишайтеся на рівні її очей, торкайтеся до тіла. В кінці складної розмови обов'язково скажіть: «Я з тобою».
3. Оточуючі люди мають право нам не вірити, нас не любити, не розуміти і не погоджуватися з нами – це доведеться пережити. Правди суб'єктивні. Шукайте в діалозі "праправду", початковий об'єднуючий сенс, те, що знаходиться за словами. Це можливо робити тільки в спокійному стані, черпаючи з ресурсу спокій.
4. У кожного є право на недосконалість, помилки – це не скасовує початкової поваги до співрозмовника. Пам'ятайте, що і ви можете бути неправі, дозволяйте собі вчитися. Повага до нас з боку співрозмовників і опонентів починається з поваги нас до самих себе.
5. У кожного своя мова і символьний ряд, своя швидкість реагування. Сказане і почуте проходить просіювання крізь наш суб'єктивний досвід і сприйняття і розсіюється при перекладі почутих слів на свою мову. Не бійтеся перепитувати. Давайте час собі і співрозмовнику на «засвоєння» і переварювання інформації. Частіше говоріть займенник «я» замість «ти» (я відчуваю, я ображаюся, я злюся, я думаю).
6. Ми проектуємо на співрозмовника свої думки, почуття, невиявлені бажання, і на нас, відповідно, проектують теж. Вчіться розрізняти ці проекції і не дозволяйте їм впливати на самоцінність.
7. Ми моментально розуміємо тих, з ким живемо на одній частоті. Говоріть зрозумілою мовою, але не знижуйте свою «частотність». Піднімайтеся до рівня більш “високого” співрозмовника і не опускайтеся до тих, хто намагається спровокувати на «зниження».
8. У контакті з активно-агресивними людьми потрібно вчитися вчасно йти з агресивного контакту, не брати на свій рахунок звинувачень. Такі люди ховаються за загальними фразами і займенником «ми» та знаходять найбільш вразливі сторони. При контакті з пасивно-агресивними людьми – вони вважають за краще говорити за спиною, кидати слова «навздогін» – намагайтеся ставити в контакті смислові акценти. Слідкуйте, щоб почуття були виявлені. Не відповідайте на провокацію до почуття провини і гіпервідповідальності, які продукують пасивно-агресивні люди. Після складних контактів потрібен відпочинок, перезарядка.
9. Не опускайтеся до обговорення особистих якостей – говоріть тільки про факти і події. Оцінювання проявляється від безсилля, як останній аргумент. Якщо діалог все ж перетворюється в сварку і суперечку, стає абсолютно різночастотним, вмикайте почуття гумору. Я в таких випадках згадую фразу «Цвіль розмножується спорами. Не “спорте” (не сперечайтеся) з цвіллю».
10. Напевно, найголовніше – розмовляючи з людиною, звертайтеся до її «вищої» частини. Будуйте діалог зі своєї «зрілості» з її «зрілістю». Це звернення до «вищого потенціалу» допомагає вийти на рівень поза травмами, оцінками, провокаціями і стереотипними реакціями. Подумки говорить співрозмовникові: «Я тебе бачу», «Мені важливі твої думки і твоя присутність, навіть якщо я з тобою не згоден».
11. Важливо вміти завершувати діалог – «спасибі», «до зустрічі», будь-які слова, які прозвучать щиро в цю хвилину, доречні. Аналізуйте минулі діалоги, намагайтеся виводити з них уроки. Впевнена в собі людина спокійно говорить про те, що відчуває, чого очікує, дякує за контакт і діалог, вміє прийняти комплімент і сказати комплімент.
Автор: Світлана Ройз, дитячий і сімейний психолог, автор книг «Чарівна паличка для батьків», «Де живе ангел». Автор проекту «Дитинознавство» – навчальної програми для батьків, педагогів і психологів з дитячої психології. Керівник Психологічної Студії (Київ, Україна).
Джерело: https://www.psychologies.ru/articles/kak-obschatsya-s-trudnyimi-lyudmi-11-pravil-dialoga/
