Запит на цю статтю з’явився після тренінгу з планування, де одна із учасниць зізналась, що має стільки планів всього перепробувати, але ніяк не набереться сміливості приступити… Так же весь розвиток зупиняється! Тому вирішила коротко описати роботу зі страхами. Той мінімум, який ви можете освоїти самі. У випадку більш серйозної проблеми (ви самі зможете визначити ступінь серйозності питання), наполегливо рекомендую звернутись до професіонала, щоб разом подолати свій страх.
Є три основних страхи, що тримають людей: страх змін (невідомого), страх невдачі, страх осудження (чужої думки). Саме вони часто не дають наважитись зробити перший крок.
Страх змін – найпідступніший зі страхів.
Така необхідність страху змін підтверджена науково. Вчені виявили, що в нашому мозку є окрема область, яка чинить опір будь-яким змінам в житті. У певні періоди життя він грає позитивну роль. Так, маленькій дитині марно пояснювати деякі речі. У неї ще не прокинулася усвідомленість, тому простіше заборонити їй щось робити або викликати у неї почуття страху, який стане природною перешкодою для дитини. Коли людина діє в рамках відомого, у неї більше шансів на виживання. Це закладено в нас природою.
Але якщо на початку життя страх змін відіграє позитивну роль охоронця, то з часом він перетворюється в ті кайдани, що не дають людині розвиватися. Тому в міру свого зростання людина повинна навчитися долати вплив страху змін. Треба свідомо вносити зміни в своє життя. Коли людина починає отримувати позитивні результати від малих змін, вона привчає свою свідомість до думки, що зміни – це благо.
Витоки страху невдач лежать в ранньому дитинстві, коли маленька дитина йде в школу і починає отримувати оцінки. День у день батьки вбивають в голову, що її завдання – вчитися тільки на відмінно. Погані оцінки не приймають, більш того – за них осуджують та сварять. Оскільки в цьому віці батьки мають найвищий авторитет у дитини, вона намагається догодити їм. А коли не виходить, у неї народжується страх. Звідси і спроби підтерти оцінки чи забути щоденник та безліч інших схожих прийомів. Виростаючи, дитина може не пам'ятати свого дитинства, але страх помилки вже міцно засів у свідомості. Людина перетворюється на сірого безініціативного працівника.
У дитинстві у нього була єдина мета – “визубрити урок” і отримати свою п'ятірку. Тепер же його єдина мета – “зробити правильно”. Але успіху можна досягти лише шляхом проб і помилок, не дивлячись на неприємності і труднощі. Ті люди, які здатні це робити, цінуються набагато вище.
Стабільність нічому не вчить. Стабільно можна лише перекладати папірці та двір підмітати. Успіху можна досягти тільки тоді, коли ви внутрішньо зростаєте і виходите зі своєї зони комфорту. До речі, впоратися з таким страхом досить легко. Досить “одягнутися” в інший одяг. Тобто почати дивитися на будь-яку свою невдачу не як на помилку, а як на спробу, досвід. Едісон зробив 1000 спроб, перш ніж створив свою електричну лампу. Свої невдачі він назвав навіть не спробами (тим більше – не помилками), а знанням – для нього це було знання 1000 способів, як не треба робити.
Помилки дозволяють робити висновки і отримувати досвід. Тільки так ми можемо рухатися вперед. І тільки так можливий прогрес. Тому не треба боятися помилок, більш страшно потрапити в петлю і раз за разом здійснювати одні й ті ж помилки, не роблячи висновків та нових дій. Так що сміливо йдіть вперед, робіть помилки і пам'ятайте, що страх невдач обмежує можливості.
Залежність від чужої думки – немов камінь на шиї людини. Навіть, якщо у неї виникає бажання щось робити і рухатися до успіху, той цей страх потужно тримає і не дає зрушити з місця. І до тих пір, поки людина не зможе подолати його, поки вона не подолає в собі раба, який чекає вказівок і заохочень, у неї нічого не вийде.
Страх чужої думки може одягатися в різні образи. Це може бути:
страх того, що подумають про тебе інші;
страх виглядати невдахою;
страх не досягти успіху.
Як би він не проявлявся, суть скрізь одна – людина залежить від того, що і як про неї думають інші. Цей страх може стати і тим парканом, що зупинить людину на початку шляху, і тим, що завадить їй набути досвіду. Бо досвід приходить тільки в результаті помилок. Чужі гулі не болять. Але саме від помилок і оберігає цей страх. Адже помилка покаже, що ви – некомпетентна в чомусь. Тому людина складає руки, вважає, що краще нічого не робити, щоб не робити помилок.
Залежність від чужої думки з’являється при недостатній вірі, невпевненості в своїх силах і при недостатній мотивації. У будь-якому випадку страх чужої думки стане тим гальмом, який повністю зупинить рух людини. Це найнебезпечніший страх. Бо він приховує від людини базову основу успіху і щастя – щоб все це мати, треба бути відповідальним за своє життя.
Отже, за страхом чужої думки ховається страх взяти на себе відповідальність. І це породжує всі інші страхи.
Людина боїться стати господарем свого життя.
Але там, де знаходяться наші найбільші страхи, знаходяться і найбільші можливості для нашого зростання. Тому не бійтеся виходити зі своєї зони комфорту. Подолання своїх страхів – це ваш шлях до кращого себе, до зовсім іншого життя.
