Людина – істота соціальна. Хочемо ми цього чи ні, але настрої середовища, в якому живемо, диктують свої традиції. Наприклад, святкування старту календарного року, як значної події. Це не просто підбиття річних підсумків та звітів чи колективне поєднання традиційного олів’є. Це ряд змін у звичному ритмі міст в поєднанні з маркетинговими хитростями, тому що є традиція більшості, залишена у спадок від радянських часів.
Як на мене, є чимало хорошого у вимушених дедлайнах і штучному хаосі. Адже в цей період хочеться відпустити образи, списати борги і озвучити сподівання на наступний календарний рік. Словом, у кожного свої особисті ритуали, бо все залежить від вашого особистого ставлення до події.
Коли вперше відкрила для себе ефект від написання листів, щоб “вилити емоції на папір”, в той же рік почала практикувати листи-сподівання від року, що вступає в дію. Але потім закинула цю справу, вважаючи безглуздим заняттям. Нещодавно повернулась до експерименту, змінивши структуру написання листа. Тепер це одна із основних технік-традицій напередодні Нового року.
Одне із вмінь, які роблять життя усвідомленим – це звичка дякувати за те, що є наразі і вміння відпускати зайве, особливо на емоційному рівні. Це потрібно розвивати, щодня дякуючи мінімум за 5 речей / справ / дій / подій, які трапились з вами сьогодні.
Впродовж місяця, виконуючи це письмово – ви змінюєте свій фокус, бачення світу і починаєте помічати важливі деталі навколо, яким життям насправді живете вже зараз. Згодом зможете перейти на усний формат. Після системної практики, навіть в розмові з оточуючими, починаєте з кроку подяки, а не скарги, жаління чи апдейту дня.
Отже, крок перший: подякуйте року, що минає. Згадайте всі важливі події, що відбулись з вами, людей, які вплинули на вас, виведіть уроки, перш, ніж приступати до настанов собі.
Пишіть у вигляді речень, наче ви звертаєтесь до особистості. Граматика не має значення. Вживайте ті слова, які говорите в повсякденному житті. Лист має бути чесним, щирим, а не для перевірки на оцінку.
Після того, як описали ключові події, виведіть що змінилось у вас самих. В чому ви відчули, що “подорослішали” чи “проснулись”, усвідомивши раніше відомі речі по-іншому. Ключові відкриття щодо себе самих.
Третій крок: приступайте до сподівань та настанов собі. Ви не просто описуєте свої мрії (їх варто виписати окремими пунктами в окремому аркуші / списку, постійно доступному впродовж року). Це ваші відчуття, як результат прожитого року, з набутим багажем життєвого досвіду, як відчуваєте, до яких кроків ви готові? Що варто спробувати / реалізувати в цьому році? Наче попередній рік до чогось готував вас. Прислухайтесь до інтуїції і зробіть власний прогноз. Тут достатньо лиш кілька речень, один абзац.
Виходячи з цього, дайте собі чіткі настанови що варто навчитись / дізнатись / пізнати / розвинути в собі, щоб прожити цей рік таким, з урахуванням сподівань, що ви висловили. Ця частина одна із основних і саме ради неї пишеться цей лист. Але, як бачите, вона логічно виведена після короткого аналізу та сподівань, а не відірвано, наче вкрадена із побажань.
Варто підійти до цього кроку максимально відверто, враховуючи реалії своїх сильних та слабких сторін, наявних ресурсів, щоб задати не надто високу “планку” та й не посоромитись замалих амбіцій. Чесність – це основний критерій. Сподіваюсь, ви вже ввели у звичку постійно спостерігати, вивчати себе, а не просто виконувати модні техніки та лайфхаки, спираючись на загальнодоступність / очевидність. Такі речі працюють, але мають свої особливості в індивідуальному порядку, тому вивчати себе системно, скільки б років вам не було сьогодні, варто завжди. В онлайн програмі трансформації #Жизнь360 я навчаю саме такій методології.
Чи перечитувати листи попередніх років? Варто відкривати навіть ті листи, які були написані 2-3 роки тому. Ви відчуваєте процес свого зростання, як особистості: які уроки проходили, чи усвідолювати і працювали, чи повторювались вони. Перед вами пробігають ключові події як нагадування, що було насправді важливого у прожитих роках. Але після прочитання варто зробити паузу. Найкраще прийняти душ чи хоча б випити чаю. Щоб ви не перейняли настрій попередніх листів, перш ніж писати наступний.
Такі нюанси як колір ручки чи помилки абсолютно не мають значення. Написаний лист не перечитую після написання, а відразу заклеюю. Знаючи про це, пишу відразу “як є”, без чорнового варіанту і на одному диханні. Тому так важливо підібрати вдалу атмосферу і вимкнути телефон, увімкнути приємну музику, запалити свічку, усамітнитись.
Спробуйте написати лист. Ефект відчуєте лише через рік, коли прочитаєте в останній день року. Ви ніколи не знаєте, яким буде результат, доки не спробуєте.
