Одна із основних причин, чому люди схоплюються за “підкорення” тайм-менеджменту – це саме спізнення скрізь і завжди. Але бути організованим – це не єдине, що дає вам упорядкування взаємовідносин з часом. Хоча, одне із найприємніших!
Нам здається, що існує надто багато обставин, які дуже важко спланувати, оскільки вони залежать не від нас. Наприклад, затори на дорогах – не розрахували точний час прибуття на зазначене місце. А виходити на зустріч завчасно ніхто не хоче, тому що на місці доведеться чекати.
Та є певні правила хорошого тону, які виручать вас, щоб, опинившись в подібній ситуації, ви могли вийти з неї елегантно.
Давайте відразу з’ясуємо, що таке спізнення.
По-перше, якщо є чітка домовленість про зустріч (наприклад, час: о 14 год) і не оговорені додаткові можливі обставини, то все, що заходить за межу 5 хвилин і є запізненням. Але в рамках п’ятнадцяти хвилин – “ввічливим” або демонстративним запізненням (про це дещо пізніше).
Якщо ви бачите, що не встигаєте з’явитися вчасно, обов’язково попередьте про це того, хто, можливо вже чекає на вас. У вигляді смс – найкращий варіант. За скільки часу?
Звичайно ж, щойно це зрозуміли (скажімо, за 15 хв до вашої зустрічі). Щоб людина мала уявлення, яким відрізком часу вона володіє і що саме може зробити до зустрічі з вами. Наприклад, продовжити ту справу, яка наразі триває або попрацювати над чимось ще чи просто здійснити відкладений дзвінок, який може зайняти тривалий час. Також актуальний на сьогодні момент про здоровий спосіб життя і більше рухатись: людина зможе добиратись до зазначеного місця не на авто, а пішки, подихавши свіжим повітрям.
Те, що ви попереджаєте – означає, що ви цінуєте час інших і надаєте комфортну можливість компенсувати своє спізнення відрізком часу у повному розпорядженні за власним вибором.
Є й інший варіант: щойно настане зазначений час для зустрічі (14:00) сповістіть, коли ви з’явитесь. Теж хороший хід. Адже навіщо турбувати людину в час, про який ви не домовлялись. Можливо, триває важлива зустріч, а ви будете відволікати. Можливо, настільки щільний графік, що час, призначений для зустрічі з вами і є тим відрізком, в якому партнер (так зазначу людину, з якою ви зустрічаєтесь, для прикладу) може зайнятись, обдумувати чи реагувати на ваше спільне питання. Такий жест доречний, якщо було зазначено час закінчення зустрічі, скажімо 1 година. Тобто, ви самі у себе забрали 15 хвилин (за рахунок запізнення) і все, що заплановано до обговорення, повинно вкластись в 45 хвилин.
В моїй практиці бували важливі зустрічі тривалістю 20 хв. Логічно, якщо я запізнювалася хоча б на 5 хвилин, то відрізала б цей час сама у себе. По цій причині віддаю перевагу обговорювати тривалість зустрічі завчасно.
Давайте змоделюємо ситуацію, коли є початок зустрічі і не проговорено тривалість, ви собі плануєте поспілкуватись приблизно 1 год. Вже й навіть план розвитку розмови так вибудували, аргументи по зростанню розставили. І тут виявляється, що через аварію на проспекті доведеться змінити маршрут. А це ще +15 хвилин на дорогу. Пишите смс, що спізнюєтесь орієнтовно на цей час. А вам відповідають, що тоді сенсу немає їхати, адже вся зустріч розрахована (у партнера) всього на 20 хв. Ви ображені, адже як це так: для мене і лише 15 хвилин! Хоча вина лежить тільки на вас:
1) тому що не обговорили час закінчення зустрічі, а значить – автоматично залишили це право вибору за тим, хто планує свій час ( в змодельованій ситуації – це не ви);
2) не виїхали завчасно, залишивши час для форс-мажорних обставин. Не продумування таких факторів означає, що для вас ця зустріч не має великого значення, вас можуть і почекати. Як гадаєте, захочуть зустрітись з вами знову, коли ви не залишаєте право вибору: лише чекати вас, коли запізнюєтесь?
Чому все ж таки люди запізнюються?
Давайте розберемо основні приклади:
1) Якщо ви навмисне залишаєте на розсуд ситуації: доберусь до зазначеного місця приблизно за 20 хв, значить і вийду з дому за 20 хв, щоб там не чекати, нехай мене чекають. Що це? Підкреслення своєї значимості? Чи, можливо, прояв неповаги до цінності часу людини, яка чекає на вас?
Може бути і те й інше.
Це і є “демонстративне спізнення“, про яке писалось вище. Ви наче нав’язуєте, що ваш час і комфорт важливіший за будь-чий інший. При цьому і явно (намірено), і на підсвідомому рівні (виправдовуючись, що не можете контролювати транспорт на дорогах).
Читаючи цю статтю, ви можете заперечити, що “все виходить саме-собою”: просто в останній момент не могли знайти важливу річ (парасольку), яка чомусь лежала не на своєму місці (неорганізованість). Тобто, перекладаєте відповідальність на будь-кого іншого, лише не на себе.
Чому ж існує страх чекати когось на місці зустрічі, якщо прибудете завчасно? Швидше за все це тому, що ви не знаєте, як себе “розважити” в ті вільні 5 хвилин, які з’явилися.
Люди, що цінують свій час, раді новій можливості використати час на себе: подумати про щось своє, важливе або дістати книгу і почитати, хай навіть 5 хвилин. І час швидше пролетить, і користь буде. Ми боїмося того, чого не знаємо. І одна негативна ситуація чи спогад змушують неприємним відчуттям виникати знову і знову. Саме по цій причині ми так не любимо очікування, тому віддаємо перевагу запізненню.
Як часто запізнюєтесь ви? І що робите, щоб з цим боротись?
