Страх підриває впевненість в собі, в своїх силах, душить натхнення і ентузіазм, перетворюючи людину в «тварь тремтячу». Причому сам страх переживається часто більш болісно, ніж реакція на ситуацію, в якій вже відбулося б те, чого ти боявся.
Страх – це сигнальна система, він попереджає вас про небезпеку. Для цього існує страх (як і будь-яке інше почуття має своє значення, задумане природою для виживання людини). Є об’єктивний страх, а є невротичний. Хоча про природу невротизму страху можна сперечатися. Якщо людина боїться того, що було в минулому, а в сьогоденні відсутнє – страх вважається психологами невротичним.
Страх проявляється і тілесно – головний біль, завмирання, «застигання», зміна дихання і серцебиття, почервоніння, збліднення і т. д.
Чотири основні / базові / фундаментальні страхи людини:
1. Страх смерті. Смерть – це екзистенційна категорія. Тобто те, що ми не можемо змінити. Залиште надію, що смерть не відбудеться. Змиріться з тим, що одного разу ви помрете. Це закладено природою ще при вашому народженні. Лякає лиш те, що ви не знаєте, коли це відбудеться. Тому свого роду цей страх трансформується у страх жити життя, бо померти можна від чого завгодно.
Як лікувати, що робити – хотіти жити! Якщо у клієнта рак, або СНІД – цей страх особливо загострюється. І загострюється відчуття жалю з приводу того, що не встигли… Практика показує, що чим більше у нас часу, тим менше ми встигаємо… Встигайте Жити, будь ласка!
Фізичні симптоми: хвороби (смертельні), травми, онкологічне захворювання, інвалідність, параліч.
У чому проявляється: перебивання співрозмовника, робити справи за інших людей без їх прохання, кидати свої справи на півдорозі, наводити порядок в чужих речах.
Як діяти: діяти і ще раз діяти, бути вдячним за те, що вже є, фізична праця, взаємодія з природою, самовідчуття «Я є!».
Окремо виділю страх голоду
Складові: страх природних катаклізмів, страх війни, страх неякісних продуктів.
Фізичні симптоми: апендицит, хвороби шлунково-кишкового тракту, ожиріння, швидке старіння.
У чому проявляється: робити запаси понад необхідного, підвищена увага до того, хто, що і скільки з’їв, проявляти (заробляти) любов за допомогою їжі, вмовляти близьких поїсти.
Як діяти: отримувати задоволення від їжі, їсти спокійно і усвідомлено, вбирати шкірою сонячне тепло і повітря, довіряти Творцю (Всесвіту), відчувати себе.
2. Страх болю. По-перше, зрозуміти і прийняти, що біль – це наш друг! Біль і задоволення – це сигнальна система нашого тіла. Тіло не може висловлюватися словами, воно нам сигналить. Якщо щось йде не так – болить. І якщо все добре, відповідно, – відчуття задоволення і повного релаксу. Страх болю лікується задоволенням, як мінімум потрібно продихати. Якщо, скажімо у вас болить голова, не потрібно «глушити» її знеболювальними, а потрібно зосередитися на ній, прийняти, продихати, дати їй і болю можливість вичерпати себе. Біль несе в собі масу інформації і сенсу. З цим працює психосоматика, тілесні психотерапевти і деякі гештальт-терапевти.
3. Страх самотності (неприйняття, відкидання). Тут же страх довіритися. Лікуватися – близькістю. Боятися, але продовжувати довірятися, зближуватися. Краще невеликими «порціями». Адже якщо страх є – швидше за все він не випадковий, не просто так. Швидше за все у вашій особистій історії був якийсь момент, не найприємніший, той, який вас налякав, той, який ви не хочете повторити. І швидше за все, щось є в вас таке, що довело до цього моменту. Якщо просто ігнорувати всі сигнали, страхи, є ризик знову «вляпатися» в цю ж саму ситуацію.
Ось чому психологічна робота над собою – це довгостроковий процес! Ось чому повільні зміни – найнадійніші. Саме тому психологи не поспішають рятувати від страхів. Вони знають, що страх – це сигнальна система. Вона вас береже. Але з іншого боку, страх – це ж не те, що буде вас зупиняти, бо найкраща робота зі страхом – це йти в нього.
Складові: страх відкритих просторів, страх безшлюбності, безпліддя, страх бути наодинці з собою.
Фізичні симптоми: проблеми з імунітетом, запальні процеси, погіршення пам’яті, хвороби судин.
У чому проявляється: жалість до себе, низька самооцінка, відсутність самоідентифікації, самовідчуття, просити допомоги не бажаючи слухати відповідь, вимагати доказів любові й уваги до себе.
Як діяти: навчитися любити себе справжнього, без посередників, припинити критикувати себе – прийміть себе таким, яким ви є, вчіться і створюйте без оцінок своїх досягнень і здібностей, тренуйтесь на щоденнику успіху.
4. Страх невизначеності / невідомого. Лікуватися проясненнями, більше визначатися, усвідомлювати, що відбувається насправді. Що найгірше може статися? Чесно собі уявіть це. А далі подумайте як будете чинити, як справлятися? Ця стратегія дуже добре працює. Уявіть кілька гірших варіантів, придумуйте як будете “брати себе в руки”. Зазвичай люди приходять до висновку, що по-перше, нічого смертельного або понад трагічного не може трапитися, а по-друге – з будь-якої ситуації є цілком реальний вихід. Страх йде або мінімізується саме тому, що з’являється визначеність і усвідомленість.
Крім того, невизначеність є завжди. У будь-який момент може статися все що завгодно. І це теж екзистенційна даність. Але це зовсім не означає, що ви не повинні наповнювати своє життя передбачуваністю та безпекою. Це означає, що кожен момент вибору для вас – ризик, розвиток, творчість або безпека, передбачуваність, статичність.
Складові: страх висоти, страх втратити те, що є, страх несподіваної біди, невпевненість в своїх силах.
У чому проявляється: переживати без приводу за всіх і все; говорити співрозмовникові, що його ідеї не отримають реалізації; випитувати і випитувати інформацію у співрозмовника (нав’язлива цікавість).
Як діяти: навчитися спонтанності: робити подарунки без приводу, ходити новими шляхами, робити дії з закритими очима, згадати, що все цікаве відбулося спонтанно, прийняти факт «Я є, я існую в неконтрольованому моменті зараз!»
Ми зовсім не зобов’язані ставати покірними рабами своїх страхів. І почати можна з того, що поставити їх на місце в дальній куток душі можна, покликавши на допомогу звичайну логіку.
Боїмося смерті? – Але ж смерть все одно неминуча. На жаль, але смертний вирок нам підписаний вже при народженні. Смерть прийде незалежно від того, думаєш про неї чи ні. Прекрасний привід частіше про життя замислюватися.
Нас спіткає бідність? – А ось класик стверджує, що бідність не є недоліком. І деякі мультимільйонери стверджують, що колись чистили перехожим черевики. Так що бідність – це не кінець, а перспектива.
Раптово скосить? – Чудовий привід зі страху відмовитися від шкідливих звичок і приміряти до себе правила здорового способу життя.
Кохана людина покине? – Що ж… Якщо до іншого йде наречена, то невідомо, кому повезло.
Люди засудять? – Загляньте в Біблію: «Не судіть, і не судимі будете».
Старість? – Будемо активні, життєрадісні і небайдужі, і «старість мене вдома не застане». Доведеться їй, старенькій, стукати в інший будинок в надії застати там кого-небудь ще.
Не дивлячись на те, що зараз дуже модно долати страхи, рухатися, ламати себе, бажаю довіряти собі, своїм сигнальним системам, жити в своєму ритмі. І звичайно, подружитися зі страхом – не позбуватися його, не придушувати, не ігнорувати, адже тоді він почне жити своїм життям, неусвідомлено, а спиратися на нього на шляху до тих цілей, які зараз актуальні.
Я теж боюся. Але страх – це точно не те, що буде мене зупиняти. Можливо страх допоможе вам бути готовими до того, чого ви боїтеся.
Щоб «приручити» свої страхи, потрібно терпляче і завзято діяти. Виберіть один страх і працюйте з його «розпакуванням» протягом 3 тижнів. Вивчіть свій страх максимально повно, тоді вам буде легко, розуміючи його механізм, діяти по-новому. Отримуючи новий досвід, ви очищуєте себе від негативних шаблонів сприйняття життя.