“Наші переконання мають величезний вплив на нашу поведінку. Прийнято вважати, що якщо людина по-справжньому вірить, що вона може що-небудь зробити, то обов’язково це зробить. Але якщо вона переконана у неможливості цього, ніяких сил не достатньо, щоб переконати її у зворотному.
Такі переконання, як “Вже занадто пізно”, “Нічого не поробиш, тут я безсилий”, “Я – жертва обставин“, “Раз вже на мою долю випало, нікуди не дінешся” – часто можуть бути каменем спотикання, що не дозволяє людині повною мірою використовувати весь потенціал своїх ресурсів і несвідомої компетенції. Наші переконання щодо самих себе і своїх можливостей в навколишньому світі незмінні і в значній мірі впливають на повсякденну діяльність. У кожного є переконання, що слугують ресурсом, і поряд з цим – переконання, що стримують рух вперед.” Роберт Ділтс. “Зміна переконань за допомогою НЛП”.
Переконання – це тверді, усвідомлені і обдумані вірування, що виконують роль підказок чи життєвого орієнтира для людини. Інші близькі поняття – установка, упередження, вірування, конструкт. Як і вірування, переконання – це інтелектуальний рефлекс людини, її фіксована реакція на ті чи інші сторони життя, але на відміну від вірувань і упереджень, переконання обдумане і має в своїй основі осмислене (зв’язне, логічне) обґрунтування.
На жаль, у повсякденному житті переконання мало чим відрізняються від упередження: упередженої думки, до якої людина підтягує всі свої наступні висновки. Що у людини в конкретному випадку – адекватне переконання, засноване на життєвому досвіді і спостереженні, або упередженні – визначити буває непросто.
Найчастіше це визначається за допомогою експертних оцінок, які може дати більш досвідчена в даній області людина (спеціаліст). Непрямими ознаками наявності упереджень є відсутність логіки в обґрунтуваннІ людиною своєї позиції і байдужість до фактів (непроникність для досвіду).
Переконання можуть бути дуже різноманітні. «Якщо я здоровий, я можу допомагати іншим», «Червоні яблука кращі зелених», «Що в лоб, що по лобі – все одно» або «Куріння шкідливе» – все це різновиди переконань. Переконання разом з упередженнями формують те, що людина називає “своєю правдою”. Основні джерела переконань, це – виховання, особистий досвід, соціальні стереотипи, авторитети.
Впливати на переконання можна, але дуже непросто
Переконання надзвичайно важко змінити, використовуючи звичайні правила логіки або раціональне мислення: людина не схильна помічати того, що суперечить її системі переконань. Висновки здатні жити своїм власним життям, навіть якщо факти, на яких вони грунтувалися, вже були спростовані. Переконання підтримують самі себе. Після того як людина подумки створить логічне обгрунтування для своєї ідеї, воно з великими труднощами розлучається з нею.
Тому, як впливати на переконання, присвячено багато досліджень у соціальній психології, це ж одна із завжди гарячих тем в психологічній практиці.
Справа в тому, що мозок вірить в те, що з нам вже відбулося, що було в нашому досвіді.
Тому ми так цинічно підходимо до чогось кардинально нового, що йде врозріз із нашими переконаннями. А простий спосіб зрозуміти що таке переконання – це оцінити їх основний будівний матеріал – думки. У вас може бути дуже багато різних думок, але ви також можете по-справжньому не вірити в усіх них.
Візьмемо для прикладу думку, що ви – красиві/сміливі. Зупиніться на хвилинку і скажіть собі: “Я – красива дівчина”. Або “Я – сміливий мужчина”. Тепер ця думка чи переконання перейде у впевненість, коли ви будете проговорювати цю фразу. Якщо ви подумаєте «Так, але насправді я не красива/не сміливий». То на ділі це означає: «Я не відчуваю себе красивою/сміливим».
З вами відбувається те, в що ви вірите. Всі погані ситуації з вами відбуваються, бо ви не вірите в щось хороше. На ваших очах грабують в транспорті, матюкаються і смітять на вулиці? Ви помічаєте тільки погане впродовж дня? Це візуальне підтвердження ваших переконань.
Фільми, які ви ви обираєте для перегляду (про самотність, вбивство..) теж заповнюють вільне місце у вашій голові. А потім в емоційний момент ви проговорюєте фразу із фільму, не задумуючись. Один раз, потім другий і ви вже в це вірите. Бо давно не бачили іншої моделі поведінки і думаєте, що всі так живуть. Це дуже небезпечна фраза: всі так живуть!
Як думки перетворюються в переконання
Якщо уявити думки (думку) у вигляді поверхності стола (кришки) без ніжок, то у вас буде певне уявлення про те, чому та чи інша думка не сприймається з такою ж впевненістю, як будь-яке переконання. Не маючи ніжок, кришка столу сама по собі стояти не зможе.
Тобто кожне переконання має свої “ніжки” для опори. Якщо ви дійсно вірите, що ви красиві, то звідки ви знаєте про це? Хіба не правда, що у вас є які-небудь підтвердження для цієї думки? Існує певний життєвий досвід, що цю думку підтримує. Це і є ті “ніжки” стола, що роблять вашу кришку столу стійкою і дозволяють міцно стояти “на ногах”.
Який же це досвід, що підтверджує таку думку? Можливо, хтось із колег говорив вам, яка ви приваблива / який ви сміливий. Або дивлячись в дзеркало і порівнюючи себе з іншими красивими людьми ви знаходите для себе підтвердження, що ви схожі на них, значить – ви красиві. Або на вулицях на вас оглядаються і з зачарованим поглядом проводжають.
Все це нічого не означає, поки не зберете все разом. Коли ви зробите це, “ніжки” додадуть вам впевненість відносно цієї думки і змусять повірити в це.
Якщо ви вирішили позбутись своїх руйнівних переконань, то варто всього лиш переписавши їх, часто повторювати – і ви станете скрізь помічати докази в сторону нової думки, що згодом переросте в нове переконання.
Тобто, ми можемо випрацювати нові переконання щодо всього, чого захочемо. Головне – знайти достатню кількість “ніжок” – достатньо подій, які підтверджують це, – щоб їх побудувати. Подумайте про це. Можливо, у вас достатньо життєвого досвіду або ви знаєте людей, які пройшли через такі ж важкі випробування, що й ви.
На підставі чого, при бажанні, ви легко могли б виробити переконання про те, що люди морально зіпсовані і, варто їм дати хоча б найменший привід, вони тут же вас обдурять.
Можливо, ви не хочете в це вірити – ми вже обговорювали, що це переконання подіяло б, як заспокійливе, – але хіба у вас не було випадків, які могли б підтвердити цю думку і змусити вас відчути впевненість у цьому, якби ви тільки захотіли? Хіба не правда також, що у вашому житті є випадки – підтвердження, що зміцнюють думку, що якщо ви дійсно дбаєте про людей і добре ставитеся до них, то вони справді хороші і, у свою чергу, захочуть вам допомогти?
Питання в тому, яке з цих переконань є істинним? Відповідь говорить: це не важливо. Важливо, яке є найбільш надихаючим. Всі ми можемо знайти кого-небудь, хто підтримає наші переконання і змусить нас відчути себе більш впевнено щодо якоїсь думки. Ось таким чином можна спостерігати здатність людини давати раціональне пояснення. Ключове питання, знову-таки, в тому, чи є це переконання в повсякденному житті надихаючим чи розслаблюючим, таким, що підіймає чи принижує.
Які можливі джерела підтверджень в нашому житті? Звичайно, ми можемо витягти їх з нашого особистого досвіду.
Іноді ми збираємо підтвердження за допомогою інформації, яку отримуємо від інших людей або з книг, кінофільмів і так далі. А іноді ми формуємо підтвердження виключно на основі нашої уяви. Емоційна сила, яка проявляється в нас відносно будь-якого з цих підтверджень, буде виразно впливати на міцність і товщину “ніжок”. Найміцніші “ніжки” формуються шляхом особистого досвіду, з яким пов'язано багато емоцій, причому неважливо, був він приємний чи болючий. Іншим фактором є кількість наявних підтверджень – зрозуміло, що чим більше подій, що підтверджують думку, тим сильніше буде ваше переконання в ній.
Чи повинні ваші підтвердження бути точними для того, щоб вам хотілося їх використовувати? Ні, вони можуть бути реальними або уявними, точними або неточними – навіть наш особистий досвід непохитний настільки, наскільки ми це відчуваємо. Так як люди здатні до такого руйнування і змін, то кількість і якість підтримуючих “ніжок”, які можна використовувати для монтажу наших переконань, фактично необмежено. Суть цього полягає в тому, що, незалежно від того, звідки походять наші підтвердження, ми починаємо приймати їх як реальні, і тому більше не виникає жодних сумнівів.
Це може мати дуже суттєві позитивні наслідки. Коротше кажучи, ми володіємо здатністю використовувати уявні підтвердження, які штовхають нас в напрямку здійснення нашої мрії. Люди можуть досягти успіху, якщо представлять що-небудь досить яскраво і з такою ж легкістю, як, якщо б це було насправді. Це відбувається тому, що наш мозок не бачить різниці між тим, що ми чітко уявляємо, і тим, що відчуваємо в дійсності. При достатній емоційній інтенсивності та повторенні наша нервова система дасть реакцію на те чи інше уявне явище як на щось реальне, навіть якщо цього ще не сталося.
Чи знаєте ви історію бігуна, що пробіг півтора кілометри за чотири хвилини?
Протягом тисячоліть люди були переконані, що людина не може пробігти півтора кілометра менш ніж за чотири хвилини. Але в 1954 році року Роджер Банністер зруйнував цей уявний бар’єр переконання.
Він змусив себе досягти “неможливого” не тільки завдяки фізичним тренуванням, але й шляхом поступового уявного опрацювання цієї події – пробігши ці півтора кілометри за чотири хвилини так багато разів і з такою емоційною силою, що у нього випрацювалися очевидні підтвердження, що стали беззаперечною успішною командою для його нервової системи – домогтися такого результату.
Багато людей, однак, не уявляють, що найбільшою складовою його досягнення був вплив цього на інших спортсменів. Здавалося, що ніхто не зможе повторити цей рекорд, і, тим не менш, протягом того ж року, коли Роджер подолав цей бар’єр, такий рекорд повторили ще 37 бігунів. Його досвід забезпечив їх досить сильними доказами, завдяки яким у них випрацювалося почуття впевненості в тому, що і вони теж можуть зробити неможливе. А роком пізніше цей рекорд повторили ще 300 бігунів!
Як часто люди виробляють в собі обмежувальні переконання щодо того, хто вони і на що здатні? Через те, що вони не досягли успіху в минулому, вони набувають впевненості, що не здатні досягти успіху і в майбутньому. В результаті, боячись поразок, вони намагаються весь час зосереджуватися на тому, щоб бути реалістами. Більшість людей, які постійно говорять: “Давайте будемо реалістами”, насправді просто живуть в страсі, смертельно боячись знову розчаруватися. В силу цього страху вони виробляють у собі переконання, що примушують їх коливатися, не викладатися повністю – а внаслідок цього отримують обмежені результати.
Переконання з точки зору НЛП
У людини є її власне уявлення про світ, її карта (цей термін з теорії НЛП також зустрічається в книгах Стівена Кові). Переконання – це скелет карти, навколо якого вона будується.
Переконання найбільшою мірою визначають внутрішній світ людини. Людина або щось робить заради своїх переконань, або не робить нічого. Часто використовують таку провокаційну фразу: “Якщо ви читаєте цю статтю / Якщо ви прийшли сюди, значить це для вас актуально. Тобто, якщо ви читаєте цю статтю, у вас повинно існувати переконання, яке б підтримувало це ваше прагнення. Наприклад, що “розуміти себе важливо” або “треба ж хоч чимось корисним зайняти час”.
Переконання можуть бути виражені за допомогою розгорнутої пропозиції (речення), і їх можна привести до приблизно такого виду:
X = Y (X відповідає Y) або Х => Y ( із X слідує Y)
Якщо у людини в житті є любов, то вона проживає його (життя) не дарма.
(любов = прожити життя не дарма).
Якщо дуже старатися, то можна досягти в житті успіху
(старання => успіх)
Якщо у мене буде хороша робота, то я завжди зможу вибратися з важкої ситуації
(хороша робота => вибратися з важкої ситуації).
Якби я була досить цікавою, то я знайшла б собі кохану людину.
(бути цікавою => знайти кохану людину).
Ще приклади:
Я – цікава людина.
Одружена людина – не вільна.
Любов – це добре.
Якщо я все зроблю добре – то це означає, що я хороший співробітник.
Якщо я буду багато працювати, то стану багатою людиною.
Внутрішнє уявлення про переконання
Самі переконання всередині людини найчастіше представлені не словами, а почуттями, образами які несуть це значення. Спроба ж сформулювати переконання – це просто підбір найбільш підходящих слів. І коли ви намагаєтеся сформулювати переконання, може виникнути проблема з точністю передачі. Дуже схожі фрази можуть описувати досить різні переконання.
Я можу слухати.
Я можу слухатися.
Ці два переконання досить схожі за звучанням, але сильно відрізняються за змістом. 1 – чути, 2 – бути слухняним.
Є три основні типи переконань (за Робертом Ділтсом)
- Переконання про можливості.
Я абсолютно не здатний швидко думати.
Для того щоб виспатися, мені вистачає 4-5 годин на добу.
Ну не можу ж я кинути сім’ю.
2. Переконання про особистісну своєрідність.
Хто я такий, що я собою представляю (те ж саме і про інших людей).
Хто я такий, щоб вирішувати.
Я цілком компетентний фахівець!
Таким як я завжди не щастить.
3. Переконання про значення (відповідно).
Якщо ревнує – значить любить.
Красивим немає в житті щастя.
Якщо руки є – значить сім’ю прогодує.
Навіщо знати свої переконання?
Якщо це стосується інших людей – переконання допомагають нам зрозуміти, що власне цій іншій людині треба (її потреби та мотивацію), чому вона так реагує і яка причина її дій. Так само, при бажанні (як власному, так і людей поряд) можна спробувати ці переконання змінити.
Для себе знання власних переконань (і способів їх змінювати) виступає прекрасним інструментом організації себе потрібним способом і позбавлення від власних обмежень, тобто психологічних блоків.
Читайте як перепрограмувати свої переконання у наступній статті.
