Сміливість бути собою. Кожне із трьох слів має значення.
Це не просто різниця між поколіннями, в сприйнятті світу. Це різний досвід і темп.
Та в додачу відкарбовані на підсвідомому рівні переважаючі емоції: страх, подавлена агресія, тощо. Усвідомити – це вже 50% вирішення питання.
Щоб відчути на скільки нинішні упередження і навіть страхи ваші чи не ваші, рекомендую зробити вправу, яку я даю учасникам онлайн-курсу #Жизнь360. Випишіть все, що говорили про вас батьки. Навіть якщо ви не погоджувались, але продовжували часто чути.
Конкретними фразами. Наприклад:
- Та що з тебе буде, подивись на себе в дзеркало.
- Навіщо малюєшся, як лялька? Краще бути розумною.
- І в кого ти такий сміливий взявся?
- Що ти таке дурне говориш, в нашій сім’ї ніхто не…
- Ми не можемо собі цього дозволити, забудь про це...
Я вважаю, що місце народження, рід та сім’ю зі своїми страхами, традиціями ми обираємо не просто так. Це такий собі челендж: підкорись і повтори по циклю + додай плоди свого покоління або ж розірви ланцюг і пройди свій шлях.
В підлітковому віці, від 11 до 15 років відбувається перехід від дитинства до зрілості. Саме тому виділення власних поглядів на життя супроводжується конфліктами з тими, хто нас всі ці роки ростив і не готовий піддати сумніву свій авторитет навіть в своїх очах, не те, щоб в очах дитини. Це ваші батьки чи дід з бабою, вихователі дитячого будинку чи сусідська сім’я, в якої було значно більше часу на вас, ніж у ваших біологічних батьків – трапляється по-різному.
Вихователями чи батьками в значенні передачі картини світу являються ті, хто подавав приклад своєю поведінкою (не нотаціями) і кількісно наповнював час (тобто найбільше проводив часу з вами). Тому у когось це може бути і вулиця.
Якщо лежачи маленькими в колисці і по мірі нашого зростання ми сліпо довіряли тим, хто ходили високими навколо нас, то по мірі нашого дорослішання, ставимо під сумнів всі слова, настанови і непрохані поради, особливо, якщо люди, які їх давали, самі їх не дотримувалися. В дитинстві існує баланс в діяльності ендокринної та нервової системи. У підлітковому віці цей баланс втрачається, а новий тільки починає встановлюватися. Ця перебудова відображається у загальній неврівноваженості, дратівливості, руховій активності, періодичній апатії, в’ялості. У вищій нервовій діяльності підлітка спостерігаються суперечності.
Почуття дорослості – специфічне новоутворення самосвідомості – стрижнева особливість особистості, яка виражає нову життєву позицію підлітка щодо себе, щодо людей і світу, визначає зміст та спрямованість його соціальної активності. Специфічна соціальна активність підлітка полягає у більшій сприйнятливості до засвоєння норм, цінностей, способів поведінки, які існують у світі дорослих. У становленні взаємовідносин підлітка з дорослими існують протиріччя. Поглиблення протиріч нагнітає конфлікт, який може тривати досить довго.
Конфлікт – це наслідок невміння або небажання дорослого рахуватись з розвитком особистості в підлітковому віці і знайти підлітку нове місце поряд із собою.
Пройти процес сепарації від батьків важливо не лише на фізичному рівні (жити окремо і дбати про себе самостійно), але й на інших рівнях, що виражається у власних твердженнях, виокремленні чужих страхів і “унаслідуваних” переконань. Ми часто асоціюємо ці поняття з цінностями.
Звичайно ж, невротик може зробити своєю цінністю страждання. Але щойно людина піддає сумніву свої чи чужі твердження – вона має шанс на розвиток критичного мислення і своєї зрілості в цілому.
Природний процес: життєві кризи – пов’язані зі змінами життєвих ролей людини:
- 16 років – “виривання коренів”;
- 23 роки – “план на все життя”;
- 30 років – “корекція”;
- 37 років – “усвідомлення середини життя”.
Скрізь в цих кризах прослідковуються важливі аспекти:
- розвиток сприйняття (органи чуттів);
- хімічний склад організму.
Якби я була не психологом, а самозванцем і просто давала б поради, то цей список можна було б перейменувати так:
- розвиток сприйняття (органи чуттів) = очистіть свій інфопростір;
- хімічний склад організму = їжте вітаміни.
Цей природний шлях змін проходять всі. І ці три фактори лиш роблять процес змін та нашого росту якіснішим і в задоволення.
Метелик теж через труднощі вибирається з кокону. Але якщо йому допомогти, коли він не просить – ми лиш нашкодимо і метелик загине.
Подібно й батьки, тримаючи дітей біля себе і “допомагаючи їм”, залюблючи або обвиваючи своїми страхами, виправдовуючими бездіяльність, насправді лиш шкодять. Адже відсутність ризику – це в однаковій мірі відсутність і небезпеки, і можливості росту. Лише ризикнувши піти своїм шляхом це можна перевірити.Людина зріла – це людина, яка сама несе відповідальність за своє життя, свої рішення і зміни, які відбуваються чи не відбуваються.
Сподіваюсь, зараз у кожного вже хоча б один раз виникало питання: на скільки відсотків зі 100 я живу своє життя?Як бути собою:
1)Вивчати себе, спостерігати і рефлексувати:2) Легко говорити ні, якщо вам пропонують те, чого ви не хочете. Замість “Я не можу” вживати “Я не хочу”.
- яка моя природа = не переробляти себе, а прийняти і діяти, зважаючи на неї;
- які мої сильні та слабкі сторони = вчасно комбінувати, підтримувати сильні і працювати над слабкими;
- найголовніші питання для самоспостереження та рефлексії: “Чому?” та “Навіщо?”: чому я роблю /чиню/обираю саме це; навіщо це мені насправді?
3) Робити і займатись лиш тим, що хочеться, розвиваючи свої таланти та індивідуальність – в цьому ваша особливість.
4) Оточення, як і сам інфопростір мають значення. Якщо вас оточують токсичні люди, то це ваш вибір, як з ними взаємодіяти.
5) Усвідомлювати, що я хочу від життя, що я можу дати світу і в чому мій фокус (стратегія) на найближчі 3-5-10 років. Той, хто дозволив собі бути собою і налагодив контакт з собою справжнім – легко може вивести стратегію, бачення себе в майбутньому і розуміє що може дати світу.Будьте сміливі бути собою!
Вперше опубліковано 10 липня 2018 р.