Зона комфорту – одне з найважливіших понять в сфері досягнення успіху. Бо саме з нею пов’язані квантові стрибки в особистісному рості. Взагалі, будь-яке поліпшення відбувається за відомим законом переходу кількості в якість.
Маркс був правий – цей закон проявляє себе всюди. Наприклад, з окремих людей можна створити або хорошу команду, або натовп. І вони вже будуть жити за своїми правилами. Але, все-таки – це два приклади керованого суспільства. Тільки командою керує лідер, а натовпом – вождь. По суті, люди стають лідерами і вождями саме тому, що знають, як управляти.
Будь-який розвиток завжди йде так:
повільне зростання – якісний стрибок – знову повільне зростання
Тільки ось в області саморозвитку ми бачимо трохи інший процес.
У цьому випадку точка якісного стрибка визначається не тільки і не скільки з моменту переходу кількості в якість. Вона сильно залежить від здатності людини виходити із зони комфорту.
Зона комфорту
Зона комфорту – поняття абстрактне. Воно говорить, що в цій зоні задоволені базові потреби людини. Від цього перебувати в такій зоні людині приємно. Тут їй все знайоме і звичне, тому людина відчуває себе безпечно і хоче зберегти все це.
Ось чому люди тримаються за відносини, хоча вони вже вичерпали себе, за роботу, хоча вона вже не приносить задоволення, за свої старі думки, бо це звична манера, відома.
Ось це все разом і формує певні внутрішні рамки, які окреслюють зону комфорту людини. Як правило, в зоні комфорту виникають усталені і звичні шаблони мислення і поведінки, адже навколо все знайоме і звичне. Ви продовжуєте ходити по давно відомій, протоптаній дорозі додому, зустрічатись із друзями у знайомих “улюблених” місцях, їздити на відпочинок у “перевірені місця”. Це і є ваша звична зона, тобто зона комфорту.
Жити в комфорті подобатися всім. В принципі, в цьому немає нічого поганого. До цього обов'язково треба прагнути. Але довго залишатися в зоні комфорту не слід. Оскільки все те, про що ми мріємо, знаходиться за межами цієї зони. Інакше все це у вас вже було б.
Таким чином, зона комфорту – це наш маленький світ, де нам добре і затишно. Зона комфорту визначає рівень свідомості людини. Чим вона ширша, тим вища здатність людини об'єктивно оцінювати реальність і адекватно реагувати на виникаючі події. Якщо ваша зона збігається із зоною іншої людини, то вам добре поруч з нею, це означає, що у вас спільні інтереси і однаковий погляд на світ.
Пам’ятаю, на онлайн конференції Soft Skills Day в чаті один із учасників гарно пожартував, що для того, щоб вийти із зони комфорту, спочатку треба туди потрапити. Я б сказала, що це характерний жарт для “середовища постійно прагнучих до розвитку”.
Мій книжковий наставник Джим Рон сказав мудру фразу: “Якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав, треба робити те, чого ніколи не робив.” Вона стала для мене девізом, поясненням мого стилю життя, як мінімум останніх кількох років. Я стараюсь постійно пробувати щось нове, незвичне і не характерне мені, тобто постійно покидати свою зону комфорту.
У чому небезпека не зміни зони комфорту
Розмір зони комфорту відображає ступінь особистісного розвитку людини. Розвиток людини можливий лише через розширення її зони комфорту. Таким чином, людина розширює своє пізнання світу, стає мудрішою і кращою версією себе.
Тобто, зона росту, через певний час при регулярному повторенні не характерних людині дій, звикається і стає зоною комфорту. Потім вже цю нову зону комфорту потрібно розширювати і перетворювати в зону росту.
Тривалий застій в одних межах породжує життєве болото і навіть деградацію особистості. Виникає помилкове відчуття власної правоти і неприпустимість інших думок. Як то кажуть, хто не з нами, той дурень. Чимало людей вважає, що лише вони мають вірний погляд на світ, а чужа думка їх просто дратує. Так вони взагалі можуть залишитися самотніми.
Жодна людина не зможе досягти успіху, якщо вона не покине свою зону комфорту. Бо в існуючій зоні для неї успіху немає (інакше, вона вже була би успішною). Можливо, ця обставина зможе стати тим мотивуючим фактором, що змусить вас рухатися та розширювати зону комфорту?
Як розширювати?
Може скластися враження, що це зробити дуже просто: займатися особистісним ростом, відвідувати тренінги та майстер-класи, читати книги, пізнавати себе і навколишній світ. Але все це – лише дії в межах вашої зони. Тому що все це для вас (найчастіше) комфортно. Щоб перейти на новий рівень, треба робити те, що зараз зв'язує вас, викликає у вас відторгнення, дискомфорт, навіть страх. Як психологи радять боротися з страхом?
Правильно – йти йому назустріч і вчитись справлятись. Отже, розширення зони комфорту полягає якраз у діях, які Ви постійно відкладаєте.
Якісний стрибок – це завжди перемога над собою. Особливо важко його пройти тим людям, у кого занадто багато страхів. Страх – один з найсильніших стримуючих факторів. Він керує людиною на рівні підсвідомості, оберігаючи її від різних ризиків. Тому подолання власного страху – єдиний розумний шлях руху до вашого успіху.
Перш за все, треба усвідомити і повірити, що вихід із зони комфорту не така вже й страшна річ. Що стосується конкретних кроків – для початку зосередьтеся на двох речах: постійно вводьте в своє життя щось нове і почніть працювати зі своїм страхом.
Не варто перетворювати своє життя в застояне болото і збільшувати свої шанси на деградацію. Кожен день намагайтеся привносити в своє життя щось нове. Це зовсім не складно. Наприклад, почати з елементарного для вас – змінити свій звичний маршрут на роботу. Спробуйте інший транспорт, інший маршрут. Вийдіть на кілька зупинок раніше і пройдіться пішки. Або, скажімо, відмовтесь від ліфту на деякий час – це теж буде щось інше, незвичне.
Виробіть у себе звичку щомісяця змінювати якісь речі. Можете взяти за підказку щось із мого життєвого прикладу, я регулярно експериментую.
Щоб подолати свій страх, треба виробити звичку постійно робити те, чого раніше ви ніколи не робили. Уявіть, що це гра або експеримент. Вам не дано знати результату. Візьміть і зробіть. А потім подивіться, що це вам дало, і спокійно прийміть рішення: продовжувати це робити і включити у звичне життя чи відмовитись. Навіть негативний результат несе в собі найціннішу річ – досвід. Як відомо, Едісон провів тисячу дослідів перш ніж винайшов свою лампочку. Але він не називав це невдачами. Він говорив, що дізнався тисячу способів, як це не треба робити. Станьте Едісоном в пошуку свого успіху. Робіть некомфортні речі частіше, навіть кілька разів на день. Це – реальний шлях розвитку.
Подивіться, що вас найбільше лякає зараз. Просто підіть і зробіть це. І ви побачите, наскільки це цікаво і захоплююче. А потім випишіть всі свої страхи і кожен день робіть щось для їх подолання і розвитку себе.
Головне, налаштуватися, тобто вірити, що ви і тільки ви керуєте собою, а не страх керує вами. Вірити, що ви можете подолати будь-який страх і здатні досягти поставленої перед собою амбітної цілі.
Зона комфорту схожа на повільну смерть в закритій банці. Кожен раз, коли ви залишаєтеся на місці, не робите ніяких кроків вперед, ви вже починаєте свій рух назад. Бо відсутність руху вперед і є рухом назад, деградацією. Світ не буде вас чекати. Тому починайте уже робити щось нове. Як мінімум, вивчіть себе і киньте собі новий амбітний виклик!
